Досягнення реформи системи технічного регулювання не завжди помітні, проте вони мають стратегічне значення для розвитку бізнесу. Тільки за останній рік було скасовано понад 15 000 застарілих міждержавних стандартів (ГОСТів). Натомість за 2014-2015 роки було прийнято понад 6000 національних нормативно-правових документів, більшість з яких гармонізовані з міжнародними та європейськими. Про це розповів заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов під час круглого столу на тему: “Стратегія розвитку системи технічного регулювання”.

За його словами, за останні два роки у сфері технічного регулювання відбулася низка вагомих подій. Так, для законодавчого забезпечення реформи було прийнято якісно нові базові закони: «Про стандартизацію», «Про метрологію та метрологічну діяльність» та «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», якими запроваджуються європейські принципи у цих сферах. Для їхньої реалізації було розроблено понад 70 підзаконних нормативно-правових актів (7 основоположних стандартів, 34 постанови Кабінету Міністрів України, 35 наказів Мінекономрозвитку).

«Суть реформи системи техрегулювання полягає у зміні філософії, а саме, у відмові від пострадянської системи стандартизації, яка була занадто обтяжливою для бізнесу. Більшість стандартів, які за старої системи були обов’язковими, прийняті понад 20 років тому, а отже є застарілими та майже не використовуються у цивілізованому світі», - зазначив Максим Нефьодов. Тому одним із завдань реформи був перехід до сучасної європейської системи технічного регулювання. Так, за рік було скасовано понад 15 000 застарілих міждержавних стандартів (ГОСТів), розроблених до 1992 року. Натомість за 2014-2015 роки було прийнято понад 6000 національних нормативно-правових документів, більшість з яких гармонізована з міжнародними та європейськими. Для порівняння, до 2014 року у країні приймалось у середньому до 100 національних стандартів за рік.

«Міністерство за цей час здійснило великий обсяг роботи, яка, можливо, не завжди помітна, але має велике значення для бізнесу», - підкреслив заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Він додав, що у сфері оцінки відповідності здійснено перехід від обов’язкової сертифікації продукції в державній системі сертифікації до оцінки відповідності вимогам технічних регламентів. Під три пріоритетні технічні регламенти (машини, низьковольтне електричне обладнання та електромагнітна сумісність обладнання) було прийнято всі необхідні національні стандарти. За цими ж напрямками було створено інфраструктуру органів з оцінки відповідності. Завдяки європейській технічній допомозі було модернізовано вимірювальне та випробувальне обладнання для лабораторій. Органи оцінки відповідності отримали додаткове обладнання, яке дозволяє проводити усі необхідні процедури.

Серед наступних кроків реформи системи технічного регулювання Максим Нефьодов назвав укладання з ЄС Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (Угода АСАА) за пріоритетними технічними регламентами (машини, низьковольтне електричне обладнання та електромагнітна сумісність обладнання). «На сьогодні українські органи оцінки відповідності вже готові до перевірки європейськими контролюючими органами. З відповідним проханнями ми вже звернулися до ЄС. Успішні результати такої перевірки дозволять уже цього року розпочати перемовини з ЄС щодо підписання угод АССА по трьох основних групах товару», - підкреслив Максим Нефьодов.

Підписання вказаних угод означатиме, що українські виробники відповідної продукції зможуть ставити на свої товари позначку СЕ (фр. Conformité Européenne, відповідність продукції вимогам ЄС) і експортувати ці товари в ЄС без додаткової перевірки чи сертифікації. «Це дозволить українським виробниками розширити географію збуту, в першу чергу, за рахунок ринків ЄС», - додав заступник Міністра.

Источник: Укрметртестстандарт