ДСТУ IEC 60050-300-313:2006 (IEC 60050-300:2001, IDТ) Національний стандарт України. Електротехнічний словник термінів. Електричні та електронні вимірювання і засоби вимірювальної техніки Частина 313. Типи електричних засобів і вимірювальної техніки
ДСТУ IEC 60050-300-313:2006 (IEC 60050-300:2001, IDТ) Национальный стандарт Украины. Электротехнический словарь терминов. Электрические и злектронные измерения и средства измерительной техники Часть 313. Типы злектрических средств измерительной техники.
Модифікувати будь-який технічний документ завжди непросто. Автори першої версії цих термінів створили першоджерело, яке було авторитетним і яким користувались.
У цьому перевиданні використано більшу частину тексту з попереднього видання, але, водночас, увагу сконцентровано на
— редагуванні та узгодженні французького й англійського текстів,
— застосуванні відповідних додаткових термінів, узятих з інших видань ІЕС,
— поданні визначень більш логічним порядком.
Протягом цих двадцяти років, починаючи з попереднього видання ІЕС 60050-300 щодо частини 313 метрологічне мислення та термінологія зазнали суттєвого розвитку, і загальний погляд на вимірювання змінився від традиційного підходу в термінах «істинного значення» та «похибки» до операційного підходу в термінах «невизначеності» та пророблянні сигналу в деталях.
У документах, подібних цьому новому виданню та скоординованих на майбутнє, ураховують ці відхили від традиційного підходу. Це краще пристосовує термінологію до виготовлюваного нині нового покоління приладів, завдяки яким постійно збільшується використання внутрішнього програмного забезпечення.
Деякі з термінів, які базуються на концепції «істинного значення» замінено, а багато визначень, у яких було застосовано цю концепцію, сформульовано наново.
Також усунено традиційну відмінність між «електричними» та «електронними» приладами, тому що розвиток сучасної апаратури робить її застарілою.
Засіб вимірювальної техніки розглядають як «чорну скриньку», яка забезпечує вихідний сигнал, що несе інформацію стосовно вимірювальної величини. Вихідний сигнал створюється внаслідок «взаємодії вимірювання» між самим приладом, об’єктом, до якого належить вимірювана величина, і довкіллям. Під час цієї взаємодії відбувається обмін енергією, і в цих трьох системах стаються деякі змінення, часом незначні, а іноді — суттєві.
Вихідний сигнал зумовлено явищами, які відбуваються в «чутливому елементі» приладу за допомогою процесу проробляння сигналу в деталях, який може бути прямим або цілком фальсифікованим, може мати зовнішні джерела енергії, зокрема зовнішні сигнали, або програмне забезпечення.
Вихідний сигнал може з’являтися в аналоговому, цифровому чи кодовому форматі; його можна відображати для читання людині-спостерігачеві або передавати на вхід виконавчих пристроїв (зокрема механізмів керування).
Термінологія в метрології має описувати цю ситуацію на належному рівні взагалі або за спеціалізацією.
Вимірювання є фундаментальним для виробляння, передавання, розподілення та використання електроенергії, і треба сподіватись, що цю останню версію термінів вимірювання будуть використовувати більше, ніж попередню — це ціль, яка зазвичай з’являється для того, щоб покращити міжнародне розуміння.
Для більшості засобів вимірювальної техніки, що їх застосовують для вимірювання певної чітко визначеної величини, наведено познаки, які зазвичай використовують і які можуть у деяких випадках походити від імені винахідника чи розробника, або мати вибрану ним назву. Але більш вживаними є назви, які походять від назви вимірюваної величини (наприклад, тахометр, віброметр, хронометр), або від назви одиниці вимірювань (наприклад, вольтметр, кулонметр, ватметр), або множника чи помножувача одиниці вимірювань, які відповідають діапазону вимірювання (наприклад, міліамперметр, кіловольтметр, мегометр).
