ДСТУ ISO 3651-1:2005 (ISO 3651-1:1998, IDТ) Національний стандарт України. Сталі корозійнотривкі. Визначення тривкості до міжкристалітної корозії Частина 1. Аустенітні та феритно-аустенітні (двофазні) сталі. Випробування на корозію у середовищі азотної кислоти визначенням втрати маси 5 (випробування за Х’ю)
ДСТУ ISO 3651-1:2005 Стали коррозионностойкие. Определение стойкости к межкристаллитной коррозии Часть 1. Аустенитные и ферритно-аустенитные (двуфазные) стали Испытание на коррозию в среде азотной кислоты определением потери массы (испытание по Хью)
Цей стандарт установлює метод визначання тривкості до міжкристалітної корозії аустенітних і феритно-аустенітних (двофазних) корозійнотривких сталей і сплавів у середовищі азотної кислоти визначанням утрати маси (випробовування за Х’ю). Описані також можливі сфери застосування цього методу випробовування.
Цей метод поширюється тільки на аустенітні і феритно-аустенітні (двофазні) корозійно-тривкі сталі та сплави, які постачають у вигляді литих або кованих виробів, прокату, труб та інших виробів і які призначені для використовування в дуже окисненому середовищі (наприклад у відносно концентрованій азотній кислоті). Загалом, випробування за Х’ю не можна застосовувати для марок сталей, які містять молібден, крім випадку, коли випробовуваний матеріал треба використовувати в азотній кислоті.
Варто зазначити, що результат випробування на корозію строго дійсний тільки для корозійного середовища, застосовуваного у випробовуванні. Це випробування може бути застосоване для оцінювання тривкості до міжкристалітної корозії, проте його не можна використовувати для оцінювання тривкості до інших видів корозії (загальної корозії, пітингово’і корозії, корозії під напругою тощо) Споживачу металопродукції необхідно адаптувати це випробування на корозію до умов експлуатування сталі. Це випробування у жодному разі не можна розглядати як абсолютний критерій якості сталі або сплаву
Дополнительные материалы:
