ДСТУ ISO 1519—2001 (ISO 1519:1973, IDТ) Національний стандарт України. Фарби і лаки. Випробовування на згин (навколо циліндричного стрижня)


ДСТУ ISO 1519—2001 Краски и лаки. Испытание на изгиб (цилиндрический стержень)

Цей стандарт визначає порядок проведення емпіричного випробовування з метою оцінювання стійкості лакофарбового покриття та покриттів із подібних продуктів до утворення тріщин і/або до відшаровування від металевої основи, коли остання піддається згинанню навколо металевого стрижня в стандартних умовах.

Для багатошарових покриттів можна проводити випробовування як кожного окремого шару, так і усього багатошарового покриву.

Зазначений метод можна застосовувати таким чином: або за принципом «придатний — не придатний» — із використанням металевого стрижня зазначеного розміру для оцінювання відповідності певним вимогам, або з використанням ряду металевих стрижнів розміром, що поступово зменшується, для визначання діаметра, за якого покриття починає тріскатися або відставати від основи.

Визначено два типи обладнання. Тип 1 використовують для випробних зразків завтовшки до 0,3 мм, тип 2 — для зразків завтовшки до 1,0 мм. Виявлено, що обидва типи дають подібні результати для одного і того самого покриття, але зазвичай для кожного певного продукту використовують тільки один із них.

Скачать ДСТУ ISO 1519—2001

ДСТУ ISO 1519—2001 (ISO 1519:1973, IDТ) Національний стандарт України. Фарби і лаки. Випробовування на згин (навколо циліндричного стрижня)


ДСТУ ISO 1519—2001 Краски и лаки. Испытание на изгиб (цилиндрический стержень)

Цей стандарт визначає порядок проведення емпіричного випробовування з метою оцінювання стійкості лакофарбового покриття та покриттів із подібних продуктів до утворення тріщин і/або до відшаровування від металевої основи, коли остання піддається згинанню навколо металевого стрижня в стандартних умовах.

Для багатошарових покриттів можна проводити випробовування як кожного окремого шару, так і усього багатошарового покриву.

Зазначений метод можна застосовувати таким чином: або за принципом «придатний — не придатний» — із використанням металевого стрижня зазначеного розміру для оцінювання відповідності певним вимогам, або з використанням ряду металевих стрижнів розміром, що поступово зменшується, для визначання діаметра, за якого покриття починає тріскатися або відставати від основи.

Визначено два типи обладнання. Тип 1 використовують для випробних зразків завтовшки до 0,3 мм, тип 2 — для зразків завтовшки до 1,0 мм. Виявлено, що обидва типи дають подібні результати для одного і того самого покриття, але зазвичай для кожного певного продукту використовують тільки один із них.

Скачать ДСТУ ISO 1519—2001

Попередній запис
ДСТУ ISO 1502:2006
Наступний запис
ДСТУ ISO 1580:2007