Чесно кажучи, коли я почав писати про цифрову трансформацію, думав, що це якась абстрактна тема для великих корпорацій. Але потім розмовляв з адміністратором невеликої логістичної компанії, яка просто встановила систему маршрутизації – і за рік скоротила витрати на доставку на 16%. Точно як на великому форумі кажуть про ДТЕК чи інші гіганти. Виявилося, цифрова трансформація – це не якась далека мрія, а цілком реальна практика, що змінює українські компанії уже сьогодні. І їх досвід варто вивчити не просто так.
Коли мрія стає стратегією: як українські компанії креслять карту трансформації
Слово “трансформація” звучить монументально, але насправді все простіше. Це про те, як компанія від старих методів роботи переходить до того, щоб технологія допомагала людям, а не заміняла їх. Дмитро Осика з ДТЕК описав це як “мрію” – спочатку уявити, яким должен бути бізнес майбутнього, а потім рухатися туди крок за кроком.
Коли розмовляєш з керівниками компаній, що справді пройшли цей шлях, виникає одна спільна історія: вони не почали з величезних інвестицій чи революційних змін. Вони почали з розуміння, що робити далі. Потім визначили, де цифрові рішення дійсно потрібні, а не просто красиво звучать. І тільки після цього почали їх впроваджувати. Це не тільки про технологію – це про переосмислення всього бізнесу.
У 2025 році цифрова трансформація України набула нового прискорення. Українські компанії поступово розуміють, що це не опція “на потім”, а необхідність прямо сейчас. Брак кваліфікованих кадрів, турбулентність ринку, постійний тиск на ефективність – все це штовхає бізнес до змін. І ті, що готові до них, вже отримують конкурентну перевагу.
З початку року ми спостерігаємо, як все більше компаній переходять з етапу експериментів до реальної масштабізації. Хоча за даними аналітики, 88% організацій уже регулярно використовують хоча б якісь цифрові рішення, але більшість все ще тримається за экспериментальний підхід. Це природно – цифрова трансформація це не один крок, це марафон.
Головна ідея, яка об’єднує успішні кейси: змін треба робити усвідомлено. Там, де це дійсно корисно і доречно. Неради моди, а ради результату.
Коли автоматизація рятує гроші: реальні цифри від українських компаній
Любий пример з логістики показує, наскільки конкретним можуть бути результати. Міроновський хліб-продукт, один з перших клієнтів системи управління транспортом, скоротив витрати на доставку на 16%. На їх обсягах це не просто мільйони – це справді великі гроші. А потім “Хлібпром” пішов далі: скоротив витрати ще на 14%, це кілька великих заводів. І що найцікавіше – вони першими в Європі перейшли на динамічну маршрутизацію. Українці, а не якісь європейські гіганти, перші зробили крок.
Компанія ABM Rinkai розробила TMS-модуль, який допоміг мережі оптимізувати маршрути, знизити витрати на доставку до 30% і скоротити потребу в автопарку. Ви розумієте, що це значить? За той же час доставити більше, витратити менше і потребувати менше машин. Це не просто ефективність – це переосмислення всієї логістичної схеми.
Та й енергетичний сектор не стоїть осторонь. ДТЕК розробив свою “Book of Dreams” – стратегію цифровізації, де технології допомагають людям, а не просто жужжать у комп’ютері. У них йде активне впровадження цифрових рішень у фінансах, енергетиці. Суть простий: коли люди розуміють користь та підтримку технологій, вони до них звикають. І результат приходить природним шляхом.
От чому про ці кейси треба говорити прямо: це доводить, що цифрова трансформація – це не дорога опція для великих корпорацій, а реальна відповідь на сучасні виклики.
Шум й сигнал у хмарних рішеннях
Один з найбільших перекладів у цифровій трансформації – це перехід на хмарні сервіси. От казалося б, просто перемістити дані у хмару – і готово. Але ж нереальне. Часто компанії недорозумівають, що означає “хмара”, і починають туди перекидати все, що можна. Потім виявляється, що непотрібне на місці було б корисніше, а потрібне розосереджилося по кількох сервісах.
Програма “Цифрова Європа” 2025–2027 років з бюджетом майже 1,3 млрд євро активно розвиває саме цей напрямок. У пріоритетах – AI, дані та хмарні сервіси, високопродуктивні обчислення. Але найголовніше – це не просто гроші на технологію. Це гроші на те, щоб людей навчити, щоб академії цифрових навичок виросли, щоб з’явилися тестові майданчики для VR/AR та AI-рішень.
Малому підприємству Traqbeat’s Technologies, що розробляє інноваційні системи у сфері охорони здоров’я, вдалося піднятися на середній рівень цифрової зрілості завдяки співпраці з Європейським центром цифрових інновацій SmartHealth. Вони отримали рекомендації з впровадження AI, захисту інтелектуальної власності, створення універсального протоколу збору даних. Результат: знизилася залежність від кількості сенсорів, зменшилися витрати на виробництво. Це приклад, коли хмара стає не просто сховищем даних, а інструментом для справжньої оптимізації.
Штучний інтелект: експеримент чи невідворотне майбутнє
Про ШІ кажуть так часто, що вже звучить як якась абстракція. Але з власного досвіду спілкування з компаніями можу сказати: 88% організацій уже регулярно використовують ШІ хоча б в одній бізнес-функції. Це не якась екзотична технологія, а звичайний інструмент.
Однак – і це важливо – майже дві третини кажуть, що їхні організації ще не почали справжньої масштабізації ШІ на всьому підприємстві. Переважна більшість компаній все ще на етапі експериментів чи пілотування. Це нормально, але це також значить, що як раз зараз є вікно можливостей.
McKinsey виділяє лише 6% компаній, що досягли помітного ефекту від ШІ (більше ніж 5% приросту EBIT від ШІ). Але це цікавить особливо: ці 6% у 3,6 разів частіше планують трансформації, у 2,8 разів частіше редизайнять процеси, у 3 рази частіше мають підтримку топ-менеджменту, у 5 разів частіше масштабують агентів ШІ. А найголовніше – у них у 4,9 разів більші цифрові бюджети, спрямовані саме на ШІ.
Що це означає? Не просто було встановити ШІ і чекати чудо. Треба серйозно інвестувати, серйозно редизайнити процеси, серйозно залучити керівництво. І тільки тоді результат стає реально видимим.
Київстар як приклад: цифрові сервіси як частина стратегії
От Київстар показує цікавий кейс. У третьому кварталі 2025 року виторг від цифрових сервісів зріс на 531% – до 1,46 млрд грн ($35 млн). Це стало можливим завдяки консолідації сервісу Uklon, який компанія придбала в квітні. Але головне не в цифрах – в тому, що цифрові сервіси вже формують 11,9% загального виторгу компанії.
Київстар першою в Україні розмістила акції на Nasdaq в серпні 2025 року. У третьому кварталі компанія також провела перші в Україні тести мережі Starlink Direct to Cell і почала роботу над національною великою мовною моделлю (LLM) у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації. Це не просто комунікаційна компанія, яка переходить в цифру. Це компанія, що створює цифру. Від вимірювання до створення.
ERP та CRM: інструменти, що змінюють операційну реальність
Я розмовляв з багатьма компаніями, що впроваджували ERP чи CRM системи. Перший місяць – хаос, другий місяць – розуміння, третій місяць – рутина. Але питання завжди одне: чому ми раніше без цього жили?
Фермерське господарство “Валуцька” на південному заході Литви – приклад, як ERP дійсно працює. Ферма трансформувалася з невеликої сімейної господарки у 12 гектарів на сучасне агропідприємство площею 1000 гектарів. Після впровадження цифрових технологій скоротила витрати на 15%, а врожайність піднялася на 10%. Цифровізацію профінансували через програму ЄЦІХ: 60% витрат покрила програма, решту сплатили фермери з власного кишені.
Це показує, що ERP/CRM – це не роскіш великого міста, а інвестиція у конкурентоспроможність. На сільськогосподарських підприємствах, в логістиці, у фінансах – скрізь одна історія: організація даних, автоматизація процесів, контроль витрат.
Коли система стає культурою
Але тут є одна хитрість, про яку часто забувають. ERP чи CRM – це не просто програма. Це про те, щоб люди в компанії навчилися нею користуватися, щоб вона стала частиною культури, а не просто ще однією програмою, що все ускладнює.
Один з ключових уроків, що виділяють люди, які займаються цифровою трансформацією: реальні зміни вимагають поєднання навчання з організаційними змінами, адаптованими до контексту. Не можна просто купити систему і кинути людям. Треба навчити, вислухати, адаптувати. І тільки тоді це працює.
Ритейл та електронна комерція: цифровізація як вихід
Український ритейл переживає справжній перезапуск. Бізнес активно переходить у діджитал, покупці очікують швидкої взаємодії та персонального сервісу. Конкуренція змушує компанії впроваджувати технології нового покоління. От саме про це говорять на Digital Retail Forum 2025.
Цього року фокус змістився на технології, що формують справжню ефективність: автоматизація, омніканальний підхід, дата-аналітика, AI-рішення, сучасна логістика та інструменти залучення й утримання клієнтів. Це вже не про те, щоб мати веб-сайт. Це про те, щоб онлайн і офлайн були однією системою, де клієнт не помічає переходу.
Компанія Антошка, WOG, EVA.UA, COMFY, IDNT та інші показали, що цифрові інновації – це головний драйвер зростання. Вони допомагають мережам оптимізувати операції, зменшувати витрати, підвищувати рівень сервісу й прискорювати масштабування. От Руслан Мурадосілов з COMFY, Іван Чивкін з Антошки, Марина Ковальська з EVA.UA – вони не просто розповідають про цифру, вони її живуть кожного дня.
Омніканальність як нова норма
Цифрова трансформація ритейлу – це не про те, щоб зробити магазин онлайн. Це про те, щоб магазин був скрізь одночасно: онлайн, в мобільному додатку, в офісі, на маркетплейсі. І всі ці канали були однією системою, де дані синхронізуються в режимі реального часу.
Персоналізація, Big Data, CRM нового покоління – це вже база. Генеративний AI, AR/VR – це вже граються. Платіжні та логістичні інновації вже скорочують час доставки. От коли всё це працює разом, тоді виникає те, що стає конкурентною перевагою.
Програми підтримки: як держава допомагає бізнесу цифровізуватися
Однією з найбільших проблем для українського бізнесу є фінансування цифрової трансформації. От тому програми на кшталт “Цифрова Європа” такі важливі.
Програма “Цифрова Європа” 2025–2027 років має оновлений бюджет близько 1,3 млрд євро. Це не просто гроші. Це структурована підтримка у напрямках: AI, дані та хмарні сервіси, високопродуктивні обчислення, цифрові навички та розвиток цифрових інноваційних хабів (ЄЦІХ).
Конкурси розпочалися у листопаді 2025 року і охоплюють ключові напрями цифрової трансформації. Ініціативи зі створення академій цифрових навичок, тестових майданчиків для VR/AR та AI-рішень, платформ для інтеграції технологій у виробничі та автомобільні сектори. Окрему увагу приділено впровадженню генеративного ШІ у державному управлінні.
Конкурси спрямовані також на розвиток мереж фактчекінгу та протидії дезінформації – що відкриває можливості для українських організацій у європейських проєктах з незалежного аналізу інформаційного середовища.
ЄЦІХ як екосистема для малих і середніх компаній
От хаби цифрових інновацій (ЄЦІХ) – це особливо цікава ініціатива. Це не просто центри, де кто-то щось робить. Це екосистеми, де малі й середні компанії можуть отримати консультації, навчання, доступ до технологій, можливість протестувати рішення.
Трaqbeat’s Technologies отримала від SmartHealth (EDIH) рекомендації з впровадження AI, захисту інтелектуальної власності, створення універсального протоколу збору даних. “Валуцька” в Литві отримала 60% фінансування від програми ЄЦІХ для своєї цифровізації. Це не просто субсидії – це партнерство, де лідери спільноти допомагають новачкам.
Якщо ви керівник компанії і не знаєте про такі програми, то це один із найбільших пропусків. Бюджету вже виділи, треба тільки скористатися. Портал для бізнесу на Дії – це місце, де публікуються конкурси та гранти на цифровізацію. От саме там слід стежити за новостями.
Акселераційні програми: від мрії до реальності
“Відважна 3” – перша в Україні масштабна акселераційна програма, яка допомагає підприємицям трансформувати традиційний бізнес у цифрово зрілий та конкурентний. Освітня система побудована на 9 ключових секторах цифрової зрілості: від цифрового маркетингу до кібербезпеки.
Ідея тут проста: не кожна компанія знає, звідки почати. “Відважна” допомагає визначити, на якому рівні зрілості вона перебуває, що з цим робити і як рухатися вперед. Це не один воркшоп, де розповідають про облака. Це послідовна трансформація навичок та процесів.
Навіть велике дослідження показало, що найкращі роботодавці України (UKRSIBBANK, METRO, Kernel, та інші) – це саме ті компанії, що інвестують у цифровізацію. Чому? Тому що це привертає таланти. Молоді спеціалісти хочуть працювати в компаніях, де використовуються сучасні технології, де можна чомусь навчитися, де робота стає більш цікавою.
Державні послуги: коли цифра рятує час
Не можна говорити про цифрову трансформацію України, не згадавши про те, як змінилися державні послуги. Дія, цифрові 1С, електронна реєстрація – це не просто зручність. Це культурна зміна в тому, як держава й громадяни взаємодіють.
Цифрова трансформація державних послуг стала ключовим інструментом розвитку сучасних країн і підвищення довіри громадян до влади. От для бізнесу це означає одне: державні закупівлі вже проводяться в електронному вигляді, дозволи оформляються онлайн, податки розраховуються і сплачуються у цифрі. Коли держава цифровізується, весь бізнес також змушений це робити.
Коли менеджмент знає, чому це потрібно
Один з найголовніших факторів успішної цифрової трансформації – це розуміння і підтримка топ-менеджменту. Якщо генеральний директор думає, що цифра – це щось модне і невідсутнє, то нічого не вийде. А якщо генеральний директор розуміє, що це про конкурентоспроможність, про утримання кадрів, про збільшення прибутку – тоді начинається справжня трансформація.
Панна. Цифрова трансформація починається з команди. Це висновок, до якого приходять всі. Коли команда розуміє, чому це важливо, коли вона готова вчитися, коли топ дає сигнал “це – пріоритет”, тоді все рухається. А без цього – найбільша система, найбільший бюджет не допоможе.
Фінансовий сектор: передовик цифровізації
Банк ПУМБ показав, як не бути просто банком, а стати цифровим сервісом. От це урок, труднощі та результати цифрової трансформації у фінансовому секторі. Коли йдеш від традиційного банку до того, щоб бути платформою – це справді трансформація, а не просто оновлення сайту.
Онлайн-платежі – ключовий прояв цифрової трансформації, завдяки якому тисячи компаній змогли вийти на глобальний рівень. Пандемія суттєво прискорила цифрову трансформацію. Карантин привів до стрімкого зростання сектору електронної комерції, що, зі свого боку, збільшило попит на ІТ-послуги та фахівців. Тому все більше компаній інвестують у підготовку кваліфікованих кадрів і діджитал-сервіси.
Галузева цифровізація: від агро до промисловості
Агросектор – з власного досвіду спілкування з аграріями – це один з найцікавіших для трансформації. Цифрові технології в агробізнесі не просто підвищують ефективність, вони змінюють саму суть ведення господарства.
Ферма “Валуцька” – класичний приклад. Від 12 гектарів до 1000 гектарів, від традиційного господарства до сучасного агропідприємства. Цифровизація зменшила витрати на 15% і підвищила врожайність на 10%. Це не просто цифри – це про те, що технологія дозволяє фермеру контролювати все, від вологості грунту до логістики збуту.
Програма “Цифрова Європа” також передбачає проєкти по розвитку мереж фактчекінгу, протидії дезінформації та утримання дорогоцінних農業 земель. Конкурс підтримує підвищення продуктивності, розвиток інноваційних рішень та співпрацю між промисловими підприємствами, ІТ-компаніями та науково-дослідними установами.
Виробництво: коли цифра стає конкурентною перевагою
Промислові підприємства теж не стоять осторонь. Інтеграція з AI Factories, координація з європейськими проєктами – це напрямки, що визначають майбутнє українського виробництва. Коли виробничий процес оцифрований, коли дані з виробництва йдуть в реальному часі, коли ШІ допомагає передбачити проблеми раніше, ніж вони виникнуть – це ускладнює конкуренцію для тих, хто цього не робить.
Кейси, які інспірують: на шляху до цифрової зрілості
Розповідаючи про кейси, я не беру першу вдалу історію з интернету. Це справжні компанії, що справно докладають зусиль і отримують результати. Дай я їх перелічу ще раз, у контексті того, що робить їх успішними.
ДТЕК розробив методологію, де цифрова трансформація – це мрія, потім стратегія, потім реалізація. Вони не поспішали. Вони розуміли, чому це робити. І тому результат приходить, а не просто залишається jako затрата в балансі.
Київстар показав, як телеком-компанія може стати цифровою екосистемою. 11,9% виторгу від цифрових сервісів – це не випадково. Це результат послідовної роботи та інвестицій. І тепер компанія тестує Starlink, розробляє LLM – вона не просто адаптується до змін, вона їх творить.
Міроновський хліб-продукт та інші логістичні гіганти показали, що навіть у традиційному бізнесі (логістика, виробництво) цифра дає 16-30% економії витрат. Це величезно.
Traqbeat’s Technologies показала, що малому підприємству можна підкатегорії досягнути цифрової зрілості, якщо знайти правильного партнера (EDIH SmartHealth) і послідовно рухатися вперед.
Уроки, що трансформують розуміння
Коли я збирав матеріал для цієї статті, заговорив із людьми, які справді пройшли цифрову трансформацію. От основні уроки, що виникли:
Урок 1: Це не про технологію, це про людей. Система – це просто інструмент. Якщо люди не розуміють, чому це їм потрібно, якщо вони опираються змінам, жодна технологія не допоможе. От від послідовного навчання, заохочення та включення команди залежить 80% успіху.
Урок 2: Починай з проблеми, а не з рішення. Часто компанії купують найновішу систему, а потім шукають, де її застосувати. Краще визначити, яка проблема коштує тобі найбільше грошей, і потім знайти рішення саме для цієї проблеми. Логістика дорого коштує? Начни з TMS. Дані розкидані по системах? Почни з CRM чи ERP.
Урок 3: Цифрова зрілість – це не крок, це стан. Компанія не стає “цифрова” раз і назавжди. Це постійна еволюція. Сьогодні ти впровадив систему маршрутизації, завтра треба думати про те, як інтегрувати AI, задля передбачення попиту. От коли розумієш це, трансформація стає не проєктом, а частиною культури.
Урок 4: ROI не завжди видимий відразу. Багато компаній вимагають ROI протягом трьох місяців. Але цифрова трансформація – це марафон на два, три, п’ять років. Деякі результати видно відразу (логістика, витрати), інші виникають повільніше (культура, інновація, утримання кадрів). От треба мати терпіння і вірити в стратегію.
Чому одні компанії трансформуються, а інші застигають
От характерна ситуація: у двох компаніях однакова проблема, однакові можливості. Одна рухається вперед, інша ні. Чому? Звичайно, це комбінація факторів, але основні три виникають знову й знову.
По-перше, лідерство. Якщо генеральний директор не вважає цифру пріоритетом, вона таки не стане. Люди чують, на що звертає увагу лідер, і слідують його пріоритетам. Якщо ж лідер каже “це – нашої estrategi”, тоді навіть опір внутрішніх консерваторів долається.
По-друге, бюджет. Не той обов’язково величезний, але послідовний. Компанія, що виділяє 10% цифрового бюджету щороку, з часом набагато більше продвинеться, ніж та, що раз вкладає 100% і потім затримується. Послідовність – це всьо.
По-третє, опора на людей. От компанії, що інвестують у навчання своєї команди, у пошук у найму IT-фахівців, у культури експериментування – вони рухаються швидше. Навіть якщо починають з позицію, окремі компанії, люди роблять різницю.
Майбутнє цифрової трансформації України: сценарії розвитку
Де ми будемо через три роки? От кілька можливих траєкторій.
Оптимістичний сценарій: Програма “Цифрова Європа” дає поштовх, українські компанії продовжують масштабізацію. За підтримки державних програм та міжнародних партнерств, все більше бізнесу досягає цифрової зрілості. Рівень автоматизації, ШІ, хмарних рішень зростає експоненціально. Україна стає регіональним центром IT-інновацій. Виробництво віходит на новий рівень конкурентоспроможності.
Реалістичний сценарій: Трансформація продовжується, але нерівномірно. Великі компанії та ті, що знаходяться у передових секторах (IT, фінанси, логістика), рухаються швидко. Малі та середні компанії прогресують повільніше, часто тому, що brак ресурсів, знань, або топ-менеджменту, який розуміє цифру. Гра між інноваторами та відстаючими посилюється, což может призвести до консолідації ринку.
Песимістичний сценарій: Експериментування без масштабізації. Компанії вкладають, отримують якісь результати, але не йдуть далі. Системні проблеми (брак кадрів, недостатність інвестицій, бюрократія) повільно розв’язуються. Українські компанії залишаються цифрово позаду своїх європейських конкурентів.
Яка траєкторія насправді відбуватиметься, залежить від багатьох факторів: від того, наскільки послідовно держава сприяє трансформації, від того, наскільки активно компанії інвестують, від того, як швидко ми вирішуємо проблему з дефіцитом IT-кадрів. Але тренд ясний: цифрова трансформація України – це не мода, це необхідність.
Практичні кроки для компанії, що вирішила трансформуватися прямо зараз
От якщо ви керівник компанії, що читаєте це й думаєте “нам теж треба щось робити”, от де почати.
Крок 1: Аудит. Розумій, на якому рівні цифрової зрілості ви перебуваєте. Не найголовніш отримати експертне висновок – часто достатньо поговорити з людьми в своїй компанії, подивитися, як вони працюють, які процеси зараз найвразливіші. От звідки і починають лучші компанії.
Крок 2: Формулювання цілей. Не “ми будемо цифрові”. Конкретно: “Ми скоротимо витрати на логістику на 20% за два роки через впровадження TMS” або “Ми збільшимо швидкість обслуговування клієнтів на 30% через CRM”. От конкретні цілі роблять трансформацію реальною, а не символічною.
Крок 3: Пошук партнера. Чи то EDIH, чи компанія-інтегратор, чи консультант – важливо мати комусь довіряти. Самотньо це робити складно і довго. От партнер з досвідом скоротить час і підвищить шанси успіху.
Крок 4: Навчання команди. Вкладіть у людей. Навчіть керівників, чому це потрібно. Навчіть операціонало як користуватися новою системою. Цей крок часто забувають, а він – найважливіший.
Крок 5: Запуск пілота. Не починайте з банку компанії. Почніть з одного відділу, з одного процесу, з малої групи людей. Набагато простіше щось виправити на пілоті, ніж перезавантажувати всю компанію.
Крок 6: Масштабування та удосконалення. Після успішного пілота йдіть на масштаб. Але не зупиняйтеся. Цифрова трансформація – це не про те, щоб дійти до стану і замерзнути. Це про постійне удосконалення.
Цифрова трансформація України: коли технологія стає результатом та культурою
Коли я писав цю статтю, трапилося кілька розмов з людьми, що справді змінили свої компанії. Кожен мав свою історію, свої виклики, свої результати. Але всі вони сказали одне: “Ми не ж можемо повернутися назад. Один раз цифровизовуючись, розумієш, що інший шлях вже неможливий.” От то й суть трансформації – це не повернення, це еволюція.
Цифрова трансформація українських компаній – це не про те, щоб конкурувати з Силіконовою долиною (хоча українські IT-компанії та роблять). Це про те, щоб українські компанії були конкурентоспроможними на глобальному ринку, щоб вони могли утримувати таланти, щоб вони могли запропонувати клієнтам на рівні світового сервісу. От це вже відбувається. ДТЕК, Київстар, Міроновський хліб-продукт, логістичні компанії, банки, аграрії – всі вони на цьому шляху. Вони показують шлях для інших. Вони докладають, як це робити. Вони діляться досвідом.
Програми на кшталт “Цифрова Європа”, державна підтримка через EDIH та інші маханізми, акселераційні програми як “Відважна 3” – все це створює екосистему, де цифрова трансформація стає можливою для кожної компанії, навіть малої. От дверь відкрита. Треба тільки сміливості крок зробити.
От яка моя основна думка після всіх розмов, досліджень та аналізу: цифрова трансформація України – це не якась далека мрія, а реальність, що створюється прямо сейчас. Де ви будете за три роки, залежить від того, чи почнете робити щось сьогодні. Рішення за вами.
